Концерт до Днів Революції Гідності

До Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні та Днів Революції Гідності Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня» (директорка-художня керівниця – Ільїна Генсіцька-Семенцова) спільно з фольклорним ансамблем «Кралиця» Київського національного університету культури і мистецтв (засновник і художній керівник – Іван Сінельніков) представили унікальну концертну програму, присвячену подвигу українських героїв різних історичних епох. Концерт відбувся 20 лютого 2026 року на сцені театру й став глибоким мистецьким вшануванням пам’яті полеглих за свободу та незалежність України.

Програма об’єднала старовинні, маловідомі фольклорні твори, у яких оспівано українське воїнство – від козацької доби до героїв новітньої історії. У цих піснях – сила народного духу, біль втрат, віра в перемогу та незламність нації. Особливої емоційної глибини події надало те, що майже всі композиції прозвучали акапельно. Чисте багатоголосся, природна манера звуковедення, глибинне відчуття традиційної інтонаційності створили у залі атмосферу духовного єднання та щирого переживання.

Вражає високий професіоналізм і виняткова обдарованість виконавців «Берегині» та «Кралиці», які переконливо доводять: автентичний український спів має самодостатню художню силу й не потребує інструментального супроводу. Це був фольклор у його природному, первозданному звучанні – такий, яким його створив український народ і зберіг крізь століття. Варто наголосити, що весь вокальний матеріал для програми надано з особистої колекції відомого фахівця у галузі традиційного співу, заслуженого працівника культури України, головного хормейстера театру «Берегиня», професора КНУКіМ і співака Івана Григоровича Сінельнікова. Його багаторічна науково-пошукова та виконавська діяльність стала міцним підґрунтям для створення цього глибокого мистецького проєкту.

Режисеркою вистави виступила креативна Тетяна Авраменко, яка вибудувала цілісну драматургічну концепцію концерту – від стриманої скорботи до світлої надії. Продумана сценографія, мінімалістичні візуальні акценти та уважне ставлення до кожного текстового й інтонаційного нюансу дозволили глядачам максимально зосередитися на головному – живому голосі як носії пам’яті. Програма стала не лише мистецькою подією, а й актом громадянської позиції, нагадуванням про тяглість української героїчної традиції та про відповідальність сучасників перед історією. Такі концерти хочеться слухати знову і знову – адже в них звучить сама душа народу.